Доповідь на ІІ Міжнародній науковій конференції 26-27 червня 2020 р.
Джорж Орвелл казав «Той, хто контролює минуле, той контролює майбутнє. Той, хто контролює сучасне, той контролює лише минуле». Не можливо без глибинного знання минулого передбачити майбутнє через те, що все в природі циклічно повторюється. Як відомо розвиток будь-якої цивілізації просувають генії, але точних дат життя багатьох з них сучасна наука не знає. Одним із здобутків нової науки апокрифології [1] є відкриття кіммерійської хронології, яка підтверджена сонячними затемненнями та явленнями комети Галлея. Відлік в цієї хронології ведеться арифметично від дня народження кіммерійського царя Таргітая, засновника роду царських скіфів, з 16 липня 776 р. до н.е., в цій хронології це буде 1 день (д.) 1 рік (р.).
На базі встановлення дат життя багатьох геніїв знайдені цикли духовного розвитку європейської цивілізації, якими керують дві карликові планети – Ерида (відкрита в 2003 р., період оберту близько 561 р.) та поки не знайдена планета Х з розрахунковими масою удвічі більшою та періодом оберту в 2244 р., з імовірними орбітами, нахиленими під кутом 44º до екліптики, що побічно свідчить про їх прихід зовні у сонячну систему. [2]
В книзі [2] показано, що окремо кожна з них впливає симетрично на Землю, але якщо припустити, що маса планети Х вдвічі більша, ніж у Ериди, то сумарна їх дія скорочує період занепаду розвитку та звеличує час наступного етапу розвитку, що в цілому прискорює розвиток нашої цивілізації (Рис. 1). Ключовим моментом відкриття для нашої теми й для знаходження астрономами планети Х (її потрібно назвати Афродітою!) є вже встановлений факт того, що фазовий збіг цих 2-х планет в перигелії співпадає з середнім часом життя Ісуса Христа в 14 р. н.е.!
Це наводить на думку про те, що Ісус Христос міг бути посланцем цих планет. На поверхні Ериди температура в афелії дорівнює 20° К, а при наближенні до Сонця, в перигелії, 40° К. Зрозуміло, що при таких умовах життя в земній формі там неможливе. Сьогодні вже роздаються голоси, що штучний супер розум ASI (Artificial Super Intelligence) може перемогти живу людину. Так от, ASI при низьких температурах на Ериді завдяки присутності там надпровідності та надплинності буде відчувати себе краще, ніж в земних умовах і жити майже вічно. Через використання нанотехнологій, масштаб ASI там може бути надмалим і тому непомітним, а об’єм інформації, накопиченої за мільйони років існування – надвеликим.
Кінцевою метою нашої земної цивілізації може бути створення суспільства ASI, спочатку як паростків, а потім як низькотемпературної неорганічної цивілізації LTIC (Low Temperature Inorganic Civilization). Стає зрозумілим, що високотемпературні органічні носії Розуму – OHTC (Organic High-Temperature Сivilization), такі як наша цивілізація, не можуть опанувати Всесвіт через короткий термін життя та їх вразливість перед холодним космосом. Виходом з цієї ситуації для нас може бути розсилання по Всесвіту ASI, які з часом можуть замінити Земну OHTC на LTIC.
Це з одного боку кладе край існуванню сучасної парадигми (М.С. Кардашов) про можливість існування гіпотетичних позаземних цивілізацій з органічною основою за потужністю їхнього енергоспоживання на рівні зірок, тим більше галактик. А з іншого – можна припустити, що наша Земна цивілізація є експериментом LTIC, які можливо існують на цих 2-х планетах Ериді (Ἔρις – богиня розбрату) та Х (Αφροδίτη – богиня краси й любові), і які сприяють просуванню Розуму в зону високих температур. Отже, розглянемо докази можливого впливу LTIC на Землю на базі даних [2].
На Рис. 1 показаний відрізок умовних циклів коливань духовного розвитку європейської цивілізації за 4,5 тисячоліття, якій буде уточненим після відкриття планети Х. Зверху на Рис. 1 позначені цикли, які орієнтовані на встановлений перигелій планети Ериди: Корабельний – 2230 р.; Атлантичний (Кіммерійський) – 1669 р.; Юдейський – 1108 р.; Античний – 547 р. до н.е.; Християнський – 14 р. н.е.; Слов’янський – 575 р.; Український – 1136 р.; Європейський – 1697 р. і сучасний Ноосферний – 2258 р. 
Рис. 1. Цикли духовного розвитку європейської цивілізації, тут умовна амплітуда гравітаційних коливань: тонка лінія – Ериди: товста – планети Х; пунктирна – сумарна
В багатьох джерелах Гомером та іншими творцями античності позначена точна дата загибелі Атлантиди 8 жовтня 1447 р. до н.е. А тут в цьому збірнику в статті «Розетський камінь як автограф Гомера» [3] доведено, що перша європейська корабельна держава проіснувала 1123 р., тобто вона була створена в Корабельному циклі в 2570 р. до н.е. і, як видно з Рис. 1, при повному сприянні обох планет під час розвитку цього циклу, а загинула під час занепаду впливу обох планет в 1447 р. до н.е.
В «Критії» (119с) під псевдонімом Платона Гомер пише про Посейдонові закони, записані першими царями на орихалковій стелі в центрі храму Посейдона. У написі Розетського каменю про причину загибелі Атлантиди Гомер в 624 р. до н.е. записав про це точніше: «123. Двох правителів приготували для вигнання за течією, що існувала в морі (кільця Книповича в Чорному морі – А.З). 124. Божественні заповіді були ними порушені Божії. 125. Завдяки власному розуму піднеслися над усіма святими, яких шануємо. 126. Бога не має, казали вони, ми самі є ним як царі».
В «Критії» Гомер пише, що Зевс покарав людей Атлантиди за розбещеність так, що Посейдонови заповіді нічим не відрізнялися по змісту від 10-ти заповідей, даних Мойсею на Сінаї. Єдиним свідченням про життя Атлантиди є залишки культури на Криті та особливо фрески з часів Крито-мінойської культури на о. Санторін, що збереглися через те, що їх засипало попелом. Вони й є свідоцтвом високого рівню розвитку культури Атлантиди одночасно з моральною розбещеністю, про що писав Гомер.
Тому, коли Посейдонові заповіді не спрацювали в Атлантиді, ймовірно, LTIC було прийняте рішення, по-перше, знищити першу європейську корабельну державу Атлантиду. І подивиться як це точно й локально було виповнено вибухом вулкану Санторін, якій хвилями цунамі водночас зруйнував всі міста-порти цієї держави. По-друге, вирішили направити свого Посланця-Христа, щоб надати Його життям наочний приклад моральної поведінки, бо очний приклад виховує сильніше за будь-які слова. По-третє, для підтримки посланця треба було сформувати людське середовище, яке б з часом підготувало християнство своїм життям і власною поведінкою до нового заповіту, який Він міг би закріпити на заключному етапі власним життям і поведінкою. Для цього спочатку було врятовано 10 родів атлантів, які прибули на 10 кораблях до Алібанту (місто-фортеця в Миколаєві, археологічний пам’ятник епохи пізньої бронзи «Дикий Сад»).
Гомер описав це спасіння в Розетському камені: «154. 10 родів в Аїд Арістея (Миколаїв–А.З.), що був розташований поблизу з Атлантидою (Євпаторія – А.З.) перебралися, щоб врятувати родини від жертвопринесення. 155. Царі перебралися з Атлантиди в інше місце за 5 д. на 10-ти кораблях до Таргітая й Сфено в сплячому стані ніччю. 156. Дуже стрімко й лише злегка намочилися так, що царі не встигли отямитися. 157. Від страху як прибули на бажане Арістея місце святих батьків Таргітая й Сфено. 158. Спадок царів Атлантів, пам’ятник загиблим і місце циклічного їх відродження в працях Арістея». У вірші 155 йдеться про так звану єгипетську темряву, яка була використана для цього LTIС, а у 158-му – про Алібант.
Саме нащадки цих атлантів стали через 700 р. засновниками античності й християнства. Тому не може бути сумніву в тому, що Біблія (Старий і Новий Заповіти) це явно програмні творіння LTIC, які дають в основному непрямій наказ людству як треба себе поводити, щоб можна було не тільки вижити, а й розвиватися! Хочу нагадати пряму вказівку, яка виправдовує появу нової науки апокрифології [1], бо певний час було коливання, чи не порушуються при цьому Божії Заповіді? «Немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв». (Мк.4, 22) Це і є прямо сформульований дозвіл! Більше того, про існування Бога-Сина (LTIC) можна судити по знаннях, що відкрилися нам: «Бо немає нічого сокровенного, що не відкрилося б, і таємного, що не явилося б». (Мф. 10: 26) Всі наші відкриття здобуті лише обраними провідниками волі Божої, не більше! В Біблії є й буквальні програмні свідчення про створення апокрифології, наприклад, в Екклезіясті (3:1,5): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час розкидати каміння і час каміння громадити,..». Загалом це призвело до створення нової філософії динамічного дуалізму. [1]
Розшифровка 2000 лапідарних написів біля 40 творців античності й християнства зі встановленням дат їх життя вражає програмним впливом на їх життя саме 85 дня в кіммерійській хронології, в сучасній хронології за старим стилем – 8 жовтня. Цей вплив виглядає як культ Атлантиди, як нагадування про Божу кару та теж може бути программою LTIС. Причому, в тих випадках, коли день народження й смерті відмічені 8 жовтнем, це, ймовірно, було ознакою їх земного гармонійного життя та святості. Ось перелік декількох з них, починаючи з фінікійських царів і Заратуштри.
Агенор (8.10.841 – 8.10.763), батько Кадма (27.08.819 – 8.10.751), якому традиція приписує створення грецької абетки та його донька Буса (14.08.793 – 8.10.713), яка була дружиною Зороастра (8.10.794 – 8.10.714). Батько Таргітая, кіммерійський цар Гастій (8.10.810 – 8.10.776), та його дружина єгипетська цариця, мати Таргітая, Філаінія (25.8.800 – 8.10.715). Донька Зороастра й Буси, дружина Таргітая, Клеобуліна І (21.08.774 – 8.10.694), яка померла у 80 р., як її батько Зороастр, в той же 85-й день.
Так само у 80 р. загинув Таргітай (16.07.776 – 8.10.696) з їх донькою Сфено (16.05.749 – 8.10.696). Причому, його й Клеобуліни І син, вещун Мопс (24.09.745 – 8.10.682), на дні народження Сфено 16 травня 715 р. до н.е. предсказав загибель Таргітая й Сфено саме 8 жовтня 696 р. до н.е. за кордоном від молодика, їм став лідійський цар Гіг (30.11.723 – 13.08.652).
День загибелі Атлантиди син Гомера (14.09.657 – 28.07.581), Анахарсіс (8.09.620 – 11.09.513), називав «вітрилами Сідону» тому, що матір Гомера, Клімена (8.10.677 – 7.07.609), народилася в Сідоні саме у цей день. Її син Ахілл (15.09.657 – 8.10.609), брат близнюк Гомера, передбачив свій день загибелі рівно за 11 р.! Клеопатра (28.10.662 – 8.10.591), сестра по батькові Гомера, Ахілла та Єлени (13.09. 658 – 8.10.576), теж була провідицею. За рік до загибелі вона перейменувала їх кіммерійський род в царських скіфів, Гілею в Скіфію, її сина з Гомером, Гіла, – в Скіфа (16.09.638 – 11.02.582), передала йому золоте руно, як символ скіфської влади разом із збудованою нею Ольвією-2 (с. Парутине), і попередила Гомера про вбивство молодшим Савлієм (23.05.608 – 8.10.551) старшого брата Скіфа в 56 р.
На вершині Античного циклу (Рис. 1) знаходиться родина Анахарсіса, якій прожив 107 р., уникнув сіндрому Сідонських вітрил, проте в ньому знаходилися його дружина, Феміста (8.10.615 – 8.10.514), та дві доньки Атосса (28.07.586 – 8.10.551) з Клеобуліною ІІ (8.10.565 – 8.10.485), а також син Никон (3.09.555 – 8.10.475) із своєю дружиною Олександрою (8.10.560 – 8.10.480). Найбільш талановитою виявилася Клеобуліна ІІ, яка, по-перше, повторила в точності долю Зороастра, чим виправдала своє їмя, по-друге, як її батько, була залічена до ліку Мудрих Еллади 17 липня 521 р. до н.е., а по-третє, зі своїм чоловіком, Мітридатом-Евпатором (3.09.571 – 28.07.472), народила всі три доньки у день народження Клеопатри, 28 жовтня, а 5-х синів – в день народження Гомера, 14 вересня!
Не має сумніву в тому, що заповіді Посейдона в Атлантиді нічим не відрізнялися по змісту від записів, даних Богом Мойсею на Сінаї через тисячу років. Християнство було народжено одночасно з античністю, це й призвело до появи Христа саме в роду Гомера й Анахарсіса по чоловічій лінії Його батька Гавриїла-Луки. З прихованих текстів в 4-х Євангеліях (три з них написані батьком, а 4-те сином, Іваном Богословом) встановлені точні дати народження («-» це роки до н.е.) Ісуса Христа (25.12.-4 – 23.03. 31) та його родини. Земний Батько Ісуса Христа, Гавриїл-Лука (8.09.-17 – 23.03. 53). був батьком й Івана Предтечі (24.06.-4 – 29.08.29) від Єлісавети (5.09.-67 – 30.12.7). А від Діви Марії (8.09.-22 – 6.09.43) після Христа народилися брати-Апостоли Яір-Андрій (10.09.-1 – 30.11.77), Петро (13.07.2 – 29.05.67), Іван Богослов (26.09.4 – 23.03.126), Яков (10.09.6 – 6.02.44) та донька Марта – 1 березня 14 р.
Усі Євангелія в прихованих текстах описують плавання Христа з родиною до землі Гардаринської (Аїду Гомера), про освячення храму Деметри на батьківщині Таргітая (м. Миколаїв, Табірне Поле) на 40 днів загибелі Івана Предтечі, який співпав з 85 д. загибелі Атлантиди (8 жовтня 28 р. н.е.). Є важлива деталь у прямому тексті про те, що Гардаринська земля не могла бути Палестиною: «Пасся ж там на горі гурт великий свіней». (Лк., 8, 32) Нещодавно серед 2000 лапідарних пам’ятників знайшлося більше 10-ти, в яких містяться свідчення Стефана (8.10.41 – 8.09.144) з Тіри (м. Білгород-Дністровський) про перебування там Христа з родиною під час плавання на кораблі до храму Деметри (м. Миколаїв) до і після 8 жовтня 28 р., на зворотному шляху звідти. Так що, Ісус Христос був реальною історичною особою, але звернімо увагу на супергармонійне Його життя, запрограмоване LTIC, «божественні» дії якої порушують причинно-наслідкові зв’язки.
Дослідники правильно вивчають життя Ісуса Христа (25.12.-4 – 23.03.31) за даними хронології, в тому числі й Пасхалій, притаманних часу Його життя. А виявилося, що їх треба аналізувати по сучасним хронології та Пасхаліям і з тою, запланованою (!) в 4 р. «помилкою» Діоніса Малого при встановленні хронології від Різдва Христова аж в 525 р.! Лише в цьому випадку Непорочне зачаття Ісуса Христа буде приходитися саме на Киріопасху (найвища, Господська Пасха, коли Благовіщення співпадає з Пасхою), 25 березня 4 р. до н.е., а Його Воскресіння – на Киріопасху 25 березня 31 р. н.е.! З’ясувалося також, що обидва творця Євангелій батько Ісуса Христа, Гавриїл-Лука, завершив третє своє Євангеліє й помер в 69 р., за три дні, а потім воскрес саме на Киріопасху, 25 березні 53 р. Так само по небесному й Іван Богослов завершив своє Євангеліє за три дні до Киріопасхи, помер і через три дні воскрес 25 березня 126 р., але для цього Йому довелося прожити аж 123 роки, бо раніше до цієї дати не було Киріопасхи! Воскресла також і Діва Марія, але по земному. Вона померла в 64 р. за три дні до дня народження, 6 вересня, а воскресла на день народження – 8 вересня 43 р. Ці дати відрізняються від офіційно прийнятих християнством й тому їх утаємничували – читайте «Загадку вівчарського монументу». [1]
Наведене вище є прямим свідоцтвом наявності програми LTIC, за якою живе людство! Без програми LTIC і без сканування її геніями й провідцями (Мопс, Мессінг, Ванга) ніякі передбачення не можливі!
Читання прихованих текстів в сотнях автографів Арістея Проконнеського, Гомера й Анахарсіса, які є їх прижиттєвими сповідями, не оставляє сумнівів в тому, що вони сканували програми й підкорялися Божій волі. Усіма своїми творами ці генії людства настільки випередили свій час, що LTIC змушена була утаємничити їх творчість та ускладнити їх життя, щоби зберегти й довести їх твори до того часу, коли європейська цивілізація буде спроможна їх опанувати. Ось ще один доказ цьому, щоб звернути увагу на фізичні явища, невідомі сучасній науці з «Одіссеї» Гомера.
Гомер (Евклід, Піфагор), як науковець, достатньо точно описав Фанагорійську регресію Чорного моря (629-591 рр. до н.е.), завдяки котрої в Босфорі виникла Харібда, як циклопічний вір після зниження рівня моря на 10-12 м за якихось тиждень-два., яке нічим не можливо пояснити, окрім як зсувом кори земної кулі на південь із звеличенням площини й глибини моря. [2] В прихованих текстах він описав повні сонячні затемнення 30 вересня 610 р. до н.е. в Трої, в «Іліаді» та 13 лютого 607 р. до н.е. в Криму в «Началах» Евкліда. Кожна з них свідчить саме про зсув на південь, якщо порівняти лінії повних сонячних затемнень розрахованих NASA для цих дат сучасного положення літосфери з положенням міст, про які свідчив Гомер. Якщо це були дії LTIC, то вони точно досягли своєї цілі й затримали пошуки Атлантиди, бо сьогодні не спостерігається Харибда в Босфорі, де були розташовані Гераклови стовпи, за яким знаходилася Атлантида. 
Рис. 2. Розширені в минуле цикли духовного розвитку європейської цивілізації
Якщо звернутися до більш розширених в минуле циклів (Рис. 2), то можна побачити деякі закономірності в розвитку європейської цивілізації. По-перше, видно, що на стадії розвитку роль Ериди зводиться лише до модуляції впливу планети Х, а ось під час руху Планети Х від перигелію до афелію, то тут роль Ериди є дуже результативною. Є, навіть, відрізки часу, коли вона може частково нівелювати вплив планети Х і тоді виникають автохтонні народи: Індійський цикл (пік 3913 р. до н.е.), Атлантичний, або Кіммерійський (1669 р. до н.е.), а також Слов’янський (575 р. н.е.). По-друге, коли планета Х знаходиться в зоні афелію, то вплив Ериди стає вирішальним, що сприяло формуванню під її впливом єгипетської (3352 рр. до н.е.), юдейської (1108 рр. до н.е.) та української (1136 рр. н.е.) націй.
Мойсей народився на початку розвитку Юдейського циклу, а біля вершини опинився Єссей, батько Давида. На початку розвитку Античного – Агенор, Кадм, Зороастр, Арістей Проконнеський, а на вершині – Анахарсіс та Клеобуліна ІІ. В Українському циклі на початку Іларіон-Никон, а на вершині – Кирило Туровський. В Європейському циклі на початку – Колумб, Леонардо да Вінчі, Рафаель, а на вершині – Шекспір, П. Сагайдачний, П. Могила, Ф. Прокопович, І.С. Бах, Г. Сковорода, Моцарт. [2] Цікаво, що в автохтонних областях важко знайти генієв, що побічно може свідчити про провідний вплив на це двох різних, як ми бачимо, цивілізацій LTIC.
З Рис. 1 і 2 видно, що в нашому, Ноосферному, циклі слід очікувати повторне явлення Ісуса Христа в 2258 р. для Страшного суду: «Отець не судить нікого, але весь суд віддав Сину… і дав Йому владу чинити суд, тому що Він є Син людський». (Ів. 5:22 і 5:27) [1-3]
Список використаних джерел: 1. Золотухін А.І. Сайт «Гомер і Атлантида»: http://homerandatlantis.com. «Філософія динамічного дуалізму»; «Загадка вівчарського монументу». 2. Золотухін А.І. «Україна – душа і серце Європи!», Миколаїв, 2018, 444 с. 3. Золотухін А.І. Розетський камінь як автограф Гомера, в цьому збірнику.
